Розуміння процесу виготовлення стійкої до порізів тканини

Виробництво стійкої до порізів тканини передбачає використання спеціального матеріалу, який стійкий до дії гострих предметів і запобігає травмуванню користувачів. Тканина знаходить застосування в будівництві, виробництві, правоохоронних та інших сферах. Як це можна зробити? А тепер подивимося.、

1. Вибір матеріалу

Стійка до порізів тканина Виробництво починається з підбору матеріалу. Такі тканини зазвичай виготовляються з високоефективних волокон, таких як арамід, надвисокомолекулярний поліетилен (UHMWPE) або скловолокно, які відомі своєю високою міцністю на розрив і зносостійкістю, що робить їх стійкими до різання.

Арамід — це синтетичне волокно, добре відоме своєю стійкістю до стирання та міцністю, яке в п'ять разів міцніше сталі, але лише на одну п'яту важче. Надвисокомолекулярний поліетилен (UHMWPE) – це тип пластику, який має в 15 разів більшу міцність, ніж сталь, але важить лише восьму частину від того, що важить сталь. Скловолокно складається з тонких скляних ниток, які забезпечують як високу міцність на розрив, так і ударостійкість.

2. Текстильний процес

Вплетення або в'язання волокон у тканину відбувається після визначення правильних матеріалів. Наприклад, можуть існувати певні методи плетіння під назвою «захисне переплетення різу», які забезпечують додатковий захист від порізів і порізів.

При переплетенні волокна перехрещуються між собою, утворюючи міцні зв'язки, які розподіляють навантаження, отже, різання не відбувається на рівні тканини. Це робить трикотажні полотна більш еластичними і комфортними, адже вони складаються з декількох петель пряжі.

3. Постобробка

Постобробку також можна використовувати на тканині, стійкій до тканого крою, щоб розширити їх можливості шляхом додавання покриттів або термічної обробки для підвищення міцності та покращення стійкості до стирання.

Покриття - це такі речовини, як полімери або гума, призначені для запобігання поглинанню рідини, а також хімічному проникненню через волокна. Занурення означає створення тканини непроникною за допомогою розчину, що містить специфічну речовину, яка змінює її поверхневі властивості за допомогою дисперсійного методу. Термічна обробка змінює внутрішню структуру текстилю шляхом нагрівання, а потім охолодження для підвищення його міцності та стійкості до стирання.

4. Тестування та сертифікація

Кожна стійка до крою тканина піддається суворим випробуванням, щоб відповідати певним стандартам безпеки. Можливості захисту від порізів можна перевірити під час перевірки міцності та комфорту тканини.

Захист від порізу може включати розрізання шматка зразка за допомогою стандартної бритви або ножиць, які потім будуть оцінені з точки зору їх реакції. Випробування на міцність повторює різні умови тертя, розтягування та згинання, які виникають протягом тривалого використання матеріалу. Тест на комфорт передбачає одягання різних людей у різні матеріали, після чого їхні відчуття будуть записані.

Виробництво стійкої до порізів тканини є дуже складним, оскільки включає матеріалознавство, текстильні технології та інженерне проектування. Вивчаючи цей процес, ми можемо зрозуміти особливі аспекти саме цього виду тканини, який так важливий для того, щоб захистити як співробітників, так і звичайних людей. Інформація також підказує нам, як розумно застосовувати таку речовину.